До галатiв 6:7-8 UBIO
Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.
Усе проходить... Все минає
Пройде і літо... І зима...
І осінь теж колись згорає...
І в літо перейде весна...
Час швидкоплинний. Лоб пустіє
І скроні вкриє сивина....
Так тіло день за днем старіє
У чому ж тут його вина?
Роки проходять за роками...
Тисячоліття десь біжать...
І дні ганяються за днями
Бажають вчора наздогнать...
Нічого вічного немає
Усе минає на землі
Душа у Небо відлітає
Летять дорослі і малі...
Що там, за хмарами, зустрінеш?
Чи вийде хтось тебе стрічать?
Коли назавжди вигляд зміниш
І Слова Божі зазвучать???
Колись настане ця хвилина
Душа повернеться на суд
Відкриється, що тут- ти глина
А там живе, лиш Божий люд!
А тобі місця Там немає!
І Царство Боже- не твоє!
І Там тебе ніхто не знає!
Не Боже ти приніс- своє!!!
Яке прийде розчарування!
Збагнеш- життя ти змарнував!
Лишитися, одне бажання!!!
А ти себе не готував...
Побачиш там своїх знайомих
І незнайомі будуть там
А ти- в здобутках невідомих
І без Христа! Без Слова! Сам...
У розпачі залишиш Небо!
Куди не хочеш- поведуть!
Земнії лаври буде стерто...
Насліддя- пекло! Ось вся суть...
Андрей Краснокутский,
Ротмистровка, Украина
Так будь же зеркалом у Бога
И освящаясь - отражай.
Иначе истины не трогай
Не разрушай, не искажай...
***********************
Лист бумаги на столе
Ручка полная чернил -
Это всё, что нужно мне
Да Господь чтоб посетил... e-mail автора:kravas@email.ua
Прочитано 6753 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Слепость душ - Людмила Солма *) ПРИМЕЧАНИЕ в пояснение:
*Фотоиллюстрация "Слепой музыкант" взята из Интернета по ссылке:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XIX/1840-1860/Mikeshin/2.JPG
** Что касаемо самого стиха, то в первоначальном экспромте это было так:
* * *
слепость душ-
страшней всего.
не сравнится с ней-
глазная...
ведь наощупь-
можно жить.
с пустотой в душе?!
ВСЕ ЗНАЮТ:
глаз незрячесть
не сравнить
с чернотою-
бездуховной...
можно
с чистотой дружить-
даже в бельмах,
безусловно!
но, с коростою души-
закрывается сознанье;
в чувствах-
как не вороши,
не прозреешь-
осязаньем.
18.08.2008
НО, в публикации я заменила это самое:
"все знают" на "едва ли", потому как подумалось,
что это будет все же более уместным - точнее, что ли?!
Вот так и живут эти два варианта - родственной стихомыслью...
Людмила Солма, 2009
