Мне бы петь Тебе песнь непрестанно,
Мне молитву бы не прерыыать,
Мне бы каяться и неустанно
О спасении, Боже, взывать.
Чтоб не сделал я этого мало,
Оправдиться не делом душа,
Чтоб Тебя мое сердце искало,
Чтоб любовью мог жить и дышать,
Жизнь мирская чтобы не довлела,
О спасении только пещись,
Чтобы адова рать не сумела
В огнь геенны меня утащить.
Жить в миру отрешившись от мира,
Сил таких я в себе не найду,
По вселенским потокам эфира
В помощь мне Ты пошли Святый Дух.
Боже мой укрепи мою веру
И надежду не дай угасить,
Девам следуя мудрых примеру
Масла в лампу мою не просить.
Не судить, не роптать и не злиться,
С благодарностью скорбь принимить,
И смиренно терпеть и молиться,
Слову истины сердцем внимать.
Душу светлой молитвой омою
Слезы щедро из глаз источив,
Чтобы чистым предстать пред Тобою
Радость с сонмом святых улучив.
Вострубит когда ангел трубою
Не застал бы меня он врасплох.
Чтоб готовым предстать пред Тобою,
На суде, чтоб с избранными стать.
С Божьей помощью прихожанин
Свято-Владимирского храма Николай Токарь.
Николай Токарь,
Сидней Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.Служил в армии на Камчатке. Не имею, не состоял, не привлекался.Прошёл середину восьмого десятка.В браке состою 46лет.Имею дочь и троих внуков. Живу в Сиднее с 1997года. e-mail автора:niko1938@gmail.com
Прочитано 6065 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
