Я втомилась від болю,
Від рабства колючих дротів,
Сліз підгірклі струмки
Я втомилася лити в долоні…
Серце хоче на волю –
В Ісуса обійми святі,
Розірвавши сітки,
Що тримають планету в полоні.
Помирати втомилась
Щодня, посекундно, щораз.
Від щоденних гріхів –
На снігу закривавлені рани…
Тільки Господа милість
Стирає знеможений час
До основи віків
І вибілює шати багряні.
Я втомилась без віри
По долі іти навмання,
Без любові й надії
Ледь жевріти я притомилась.
Божа ласка безмірна
Смерть чорну хрестом зупиня,
І над Всесвітом сіє Господь
Ніжно-зоряну милість.
2003.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Звездным светом памяти - Людмила Солма *сложилось давно, более 19 лет - от имени Той,
кого уже нет с нами, но добрый свет её любви -
живет негасимо, в благодарной памяти о ней...
**Иллюстрация из Интернета:
http://www.best-potolok.ru/art/kosmos4.jpg
Поэзия : Как хочется! - Лариса Зуйкова \"Ибо думаю, что нынешние временные страдания ничего не стоят в сравнении с тою славою, которая откроется в нас\"
Рим.8-18.
Поэзия : У креста - Рита Шевцова Исход великой борьбы решён.Или я избираю жизнь со Христом,или смерть с сыном зари-третьего не дано...
