Нудьга і сум сплелись докупи.
Гіркота болю палить серце знов.
І може дух людський страждати від задухи.
Щеміть всередині, холонуть кров.
Болить душа.Черговий камінь
Летить без жалю.Певно,має ціль.
А серце розуміє, тільки як, не знає,
Як подолати, зруйнувати біль?!?
І не втекти від нього в черствість духу,
І не жорстокістю помститися за плач душі,
І не в образі шкодувати свою муку,
Й не хворобливістю скувати всі подальші волі дні.
Реакція на біль.Її коріння
Заховане десь глибоко у закутках душі.
І те, як реагуємо на певне потрясіння
Показує і важкість болю й довіру Богу у журбі.
Чим глибший біль, тим більш довіри
Бог хоче бачити в серцях Своїх дітей.
Бо навіть через муку Він любов"ю душу зцілить.
Любов.Одна любов зціляє біль.
А на шляху, що в кожного єдиний
Ми губимось, ковтнувши гіркоти.
І цей момент чомусь по-особливому важливий -
В якому напрямку підемо з болем ми???
Душа людська є незахищена від болю.
У кожного в житті своя печаль.
Буває так, що лиш скорботною ціною
Бог ощищає нас, а ми впадаємо в відчай.
Ми боїмося болю.Боїмось скорботи.
Ми захищаємо себе з усіх сторін.
І закриваємо місця вразливі від чужого ока.
Бо ми не знаємо реагувати як на біль.
А тут вся суть.Лише в такі хвилини,
Відкинувши всі спроби самозахисту душі,
Ми в повній мірі, в повній мірі
Пізнати можемо глибокий зміст довіри Богу у житті.
Народжена довіра значно легше переносить болі.
Приводить до смиріння, мир душі дає.
І замість, як здавалося раніше, зламаної волі,
Бог зцілення і радість в серце шле!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Покаяние - Pavel Mironov Мать держала маленького ребенка на руках.Старший ее сын нашел ружье стоящее в углу сарая и решил похвалиться маме своей находкой подтаскивая его к ней. Сил не хватало нести,был мал. Ствол ружья оказался направленным прямо в сердце малыша как раз в тот момент когда приклад ружья ударился о грунт и произошла дитонация. Ружье выстрелило. Нечаянно погиб ребенок на руках у матери. Пуля прострелила малыша и чирком прошла по подбородку матери. Мать кроме того была беременна. Могло случиться , что получиллось бы нечаянных три убитых человека. Сделайте вывод, есть ли необходимость допускать себе иметь оружие ? Особенно в том доме где есть дети. Вся трагедия произошла в гостях в то время когда никого на хозяевской собственности не было. Семья только пришла в гости. Благодаря отсутствию хозяина на своей прапорти, полиция сочла этот случай за несчастный и не желаемый. Вы не можете себе представить как переболел за это сам хозяин в чьем дворе это случилось. А как отразилось на родителей умершего ребенка. Целая трагедия!!! На кануне этого печального события этот стих был написан. Пожалуйста не обидьтесь на меня никто, но остановитесь и рассмотритесь, где путь добрый и идите по нему. С уважением и братской любовью к Вам я, Р.М.
