Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Після уважного прочитання (гармонійність Вашої поезії "заважає" бачити недоліки, якщо такі подекуди трапляються :). Отже, у вас:
"А сонях... Він вже сонце жде".
Говоримо:
"Ждати з моря погоди"
"Чорна хмара не заступить сонця золотого" (З народних уст)
"Може, вийшла русалонька Матері шукати" (Т. Шевченко)
Тут вжито родовий відмінок, а не називний чи знахідний…
Через те : "А сонях... Він вже сонця жде".
Як казав товариш славнозвісного Міміно: "Я так думаю (укр.: гадаю)" :)
Дьявольская сеть... - Vladimir (PVL) Наши дни как никогда раньше отданы на откуп сатане , вместе с нами и нашими детьми... Голубой экран одинаков что в кино , что в казино, что в комьютере, что в современном телефоне и дети наши особенно как зомбированные двигаются по жизни уставясь завороженно в экран и нас самих притягивают завороженно огни казино и кинотеатров в надежде получить крупный выигрышь или удовольствие от просмотра очередного голивудского перла, и как правило после просмотра или выхода из казино ощущаем опустошенность, разбитость,обворованность, обманутость, ведь обещали одно , а получилось совсем другое...
А Господь все ждет, а Спаситель все роняет слезы...
